Може завтра з віття опаде листочок,
І зима холодна закує гілля?
Йде сьогодні мирно поруч перехожий,
Ще теплом зігріті душі і тіла.
Не провести б дарма посланого часу,
І не змарнувати б дорогих хвилин.
Не таїти б в серці заздрість чи образу,
Не жаліти б Богу не своїх годин.
Зрозуміти б плани, що створило небо,
А точніше Божі, Він усе створив.
І щодня вдивлятись на Христа і в себе,
Молячись, щоб зміни Бог в душі творив.
Відігріти б того, хто десь на узбіччі
Втратив дім й роботу, втратив сенс життя.
Проявити б тому батьківську турботу,
Хто не знав ніколи мами і отця.
Так багато прагнень, поривань і цілей.
Хай звершиться воля, Господи, Твоя!
Поможи буть в світі - бути світлом, сіллю,
Щоб Твоє хвалилось й славилось Ім'я.
*
"Отож, уважайте, щоб поводитися обережно, не як немудрі, але як мудрі, використовуючи час, дні бо лукаві!" (Біблія)
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Теология : Дневник по 2 посланию к Фессалоникийцам - Николай Погребняк После того как Тимофей вернулся из Фессалоник, доставив туда первое послание Апостола Павла, он принёс печальную весть: в этой церкви появилась лжеучителя, говорящие, что воскресение уже было – тайное воскресение. В результате многие впали в уныние, а некоторые были вовлечены в эту ересь и отвратились от веры в Иисуса Христа и от жизни под водительством Святого Духа (зачем ожидать Духа, когда Он уже своё дело сделал). Чтобы напомнить верующим истину, Апостол тут же пишет второе послание.
